1. Жінка, яка займається обмовництвом — поширює неправдиві чутки, наклепи, зводить наклеп на когось.
2. У народній творчості та історичному контексті — жінка, яка займається чаклунством, ворожінням, проголошує заговори, чари; відьма, чарівниця.
обмовниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |