обмовниця

[obmoʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Жінка, яка займається обмовництвом — поширює неправдиві чутки, наклепи, зводить наклеп на когось.

  2. У народній творчості та історичному контексті — жінка, яка займається чаклунством, ворожінням, проголошує заговори, чари; відьма, чарівниця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обмовниця, р. обмовниці, д. обмовниці, з. обмовницю, о. обмовницею, м. обмовниці, к. обмовнице

Більше записів