1. Стан, коли людина перебуває в обмороку; непритомність, непритомний стан.
2. (переносне значення) Стан втрати ясності мислення, здатності до тверезого оцінювання реальності; затьмарена свідомість, сплутаність думок.
Словник Української
Буква
1. Стан, коли людина перебуває в обмороку; непритомність, непритомний стан.
2. (переносне значення) Стан втрати ясності мислення, здатності до тверезого оцінювання реальності; затьмарена свідомість, сплутаність думок.