обмоклий

1. Який намок, промок, просочувався вологою; вологий, мокрий.

2. Покритий краплями вологи, поту; спітнілий.

Приклади:

Приклад 1:
Та інколи, від спогадів дощу обмоклий, гріюся під животворним омофором строф. І тоді ти мене то підносиш, то нищиш, спалюєш на зеленолезих ватрищах трав.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”