обмізкований
[obmizkoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має розвинений інтелект, кмітливий, тямущий; розумний, мудрий.
-
Який свідчить про розум, кмітливість; розумний, мудрий (про думки, вчинки тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обмізкований, р. обмізкованого, д. обмізкованому, з. обмізкованого, о. обмізкованим, м. обмізкованім