1. Вузька смуга землі між двома сусідніми полями, міжа, межа.
2. Те саме, що обміжжя — край поля, ділянка землі безпосередньо біля межі, часто поросла травою, чагарниками або дикими рослинами.
Словник Української
Буква
1. Вузька смуга землі між двома сусідніми полями, міжа, межа.
2. Те саме, що обміжжя — край поля, ділянка землі безпосередньо біля межі, часто поросла травою, чагарниками або дикими рослинами.