Значення
-
Вузька смуга землі між двома сусідніми полями, міжа, межа.
-
Те саме, що обміжжя — край поля, ділянка землі безпосередньо біля межі, часто поросла травою, чагарниками або дикими рослинами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обміжок, р. обміжка, д. обміжкові, з. обміжок, о. обміжком, м. обміжкові, к. обміжку