Древослів

Словник Української Мови

обмівниця

[obmiʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Застаріла назва жінки, яка займається обміном товарів, товарообміном; жіночий відповідник до слова “обмівник”.

  2. Рідкісне позначення жінки, яка схильна до обманних обіцянок, хитрощів у розмовах або угодах; обманщиця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обмівниця, р. обмівниці, д. обмівниці, з. обмівницю, о. обмівницею, м. обмівниці, к. обмівнице

Більше записів