Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “обмірювати” — визначення розмірів, величини або кількості чогось за допомогою певних мір або вимірювальних інструментів.
2. Процес або результат такої дії; сукупність вимірювань, проведених для встановлення параметрів об’єкта, території тощо.
Приклад 1:
Відібрані деталі обмірюють, а результати обмірювання опрацьовують статистич- ними методами з метою визначення ряду кількісних характеристик, а саме: середнього значення дійсних розмірів деталей, найбільшого й найменшого розмірів, середнього значення цих розмірів, похибок, а та- кож відносних коефіцієнтів точності й стабільності технологічного процесу, що визначаються за співвідношеннями дійсних і номінальних параметрів, для яких задані граничні значення відхилень. Для контролю стабільності технологічного процесу методом точ- кових діаграм на горизонтальній осі діаграмної стрічки розставляють номери деталей, відповідно до черговості обробки, а у вертикальному напрямку точками відмічають значення вимірюваного розміру.
— Тютюнник Григорій, “Вир”