обміркованість

[obmirkoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “обміркований”; наявність глибоко продуманого плану, чіткого задуму або логічної послідовності в діях, вчинках, художніх творах тощо.

  2. Обережність, розсудливість, що виявляється в діях або висловлюваннях; зваженість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обміркованість, р. обміркованості, д. обміркованості, з. обміркованість, о. обміркованістю, м. обміркованості, к. обміркованосте

Більше записів