1. Властивість за значенням прикметника “обмежований”; стан, коли щось має певні межі, рамки або обмеження.
2. Недостатність розуму, кругозору або знань; вузькість поглядів, нездатність глибоко зрозуміти суть явищ.
обмежованість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |