Значення
-
(іст.) Система господарських обмежень та податків, що існувала в Україні у XVII–XVIII ст., зокрема стягування мита з купців, обмеження права на винокуріння, торгівлю тютюном тощо.
-
(перен., книжн.) Обмеження у правах, свободах, діяльності; нав’язування певних рамок, заборон.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обмежництво, р. обмежництва, д. обмежництву, з. обмежництво, о. обмежництвом, м. обмежництві, к. обмежництво