обмежництво

1. (іст.) Система господарських обмежень та податків, що існувала в Україні у XVII–XVIII ст., зокрема стягування мита з купців, обмеження права на винокуріння, торгівлю тютюном тощо.

2. (перен., книжн.) Обмеження у правах, свободах, діяльності; нав’язування певних рамок, заборон.

Приклади вживання слова

обмежництво

Відсутні