1. Технічний пристрій або механізм, призначений для обмеження руху, переміщення, функціонування чогось до певних меж (наприклад, обмежник швидкості, обмежник ходу).
2. У мовознавстві — службова мовна одиниця (сполучник, частка, прислівник), що вказує на граничність ознаки, дії або вводить обмежувальне значення (наприклад, “лише”, “тільки”, “окрім”, “аж”, “щонайменше”).
3. У логіці та програмуванні — оператор або конструкція, що задає певні умови або межі для виконання процесу.