1. Властивість за значенням прикметника “обмежений”; стан, коли щось має певні межі, рамки або не є повним, всеосяжним.
2. Недостатність розумових здібностей, кругозору або життєвого досвіду; вузькість поглядів, нетерпимість до інших думок.
3. Матем. Властивість величини, множини, функції тощо мати границю, не перевищувати певного значення; те саме, що “скінченність”.