Значення
-
Властивість за значенням прикметника “обмежений”; стан, коли щось має певні межі, рамки або не є повним, всеосяжним.
-
Недостатність розумових здібностей, кругозору або життєвого досвіду; вузькість поглядів, нетерпимість до інших думок.
-
Матем. Властивість величини, множини, функції тощо мати границю, не перевищувати певного значення; те саме, що “скінченність”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обмежність, р. обмежності, д. обмежності, з. обмежність, о. обмежністю, м. обмежності, к. обмежносте