1. Який зазнав обману, ошуканства; введений в оману.
2. Розчарований, розчатий у своїх сподіваннях або віруваннях.
Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав обману, ошуканства; введений в оману.
2. Розчарований, розчатий у своїх сподіваннях або віруваннях.
Приклад 1:
Я завмер від несподіванки, настільки це було неочікувано, стояв і дивився на цей громіздкий транспортний засіб, овіяний пилом, обмащений кров’ю та мазутом. Автобус повільно підкотився до зупинки і, заскрипівши усіма своїми частинами, зупинився.
— Тютюнник Григорій, “Вир”