обманутий
[obmɑnutɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який зазнав обману; той, кого ввели в оману, хто став жертвою обдурення, лукавства чи підступу.
-
У якого не виправдалися сподівання, розрахунки чи надії; розчарований, зневірений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обманутий, р. обманутого, д. обманутому, з. обманутого, о. обманутим, м. обманутім