1. Такий, що вкритий мальовками, розписаний малюнками чи орнаментами.
2. (переносно) Прикрашений, оживлений яскравими барвами, квітами тощо (про природу).
обмальований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За Россю під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин, увесь обтесаний, обмальований, як цяцька, з покрівлею з дощок, з двома вікнами, з білими стовпами, навіть з ґанком. Четверо коліс неначе залюбки та заіграшки крутились на ясному сонці й сипали бризками на всі боки.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Як же прийшлось Василевi кидати, схватив землi у жменю, як зарида… затруситься, пальцi йому звело, i руки не може розправити, щоб сипнути землю у яму… трясся-трясся — так i впав нечувственний… Тут увесь народ, кожний хоч по жменьцi, кидали землю у яму, щоб бути з нею ув однiм царствi, а далi бояри засипали лопатами, i зовсiм докiнчили, i верх вивели, i у головах поставили хрест високий та товстий i зеленою краскою обмальований… От i уся Марусi пам’ять!.. Пришедши додому, i попи, i увесь народ, i трудящi стали лагодитися обiдати.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |