облесник

1. (заст.) Той, хто займається облесненням — відновленням лісів на безлісих землях; лісівник, що спеціалізується на створенні нових лісових насаджень.

2. (перен., рідк.) Той, хто сприяє розвитку, покращенню чогось, «насаджує» щось корисне.

Приклади вживання

Приклад 1:
Наче облесник, але істинний. Ось вам ще один звір з жуванням, любий Богові: “Таким же чином бажає олень у джерелі…” Ах!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |