обласник

[oblɑsnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Представник або прихильник обласництва — ідеологічної течії в українському національному русі кінця XIX — початку XX століття, що виступала за розвиток української культури та політичну автономію України в межах Російської імперії, а не за повну державну незалежність.

  2. Учасник або прибічник обласницького руху в Галичині, який відстоював поділ українських земель на окремі області (краї) з певною автономією в рамках Австро-Угорської імперії.

  3. Рідко — учень, вихованець або викладач обласної (губернської) школи, гімназії чи іншого навчального закладу в дореволюційний період.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обласник, р. обласника, д. обласникові, з. обласника, о. обласником, м. обласникові, к. обласнику

Більше записів