1. Представник або прихильник обласництва — ідеологічної течії в українському національному русі кінця XIX — початку XX століття, що виступала за розвиток української культури та політичну автономію України в межах Російської імперії, а не за повну державну незалежність.
2. Учасник або прибічник обласницького руху в Галичині, який відстоював поділ українських земель на окремі області (краї) з певною автономією в рамках Австро-Угорської імперії.
3. Рідко — учень, вихованець або викладач обласної (губернської) школи, гімназії чи іншого навчального закладу в дореволюційний період.