Словник Української Мови
Буква
1. Приводити до належного стану, робити придатним для використання; обладнувати, улаштовувати.
2. Забезпечувати когось, щось необхідним для життя, діяльності; споряджати, влаштовувати.
3. Організовувати, влаштовувати якусь справу, подію.
4. Розміщувати, влаштовувати когось, щось у певному місці з комфортом.
Приклад 1:
Людина сивої давнини відчувала єдність світу й намагалася облаштовувати своє особисте життя, життя своєї родини, свого народу, зважаючи на це відчуття. Небесні світила — далекі й недосяжні — були для неї такими ж близькими, як і все те, що оточувало її на Землі .
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”