Древослів

Словник Української Мови

облапати

Буква

1. Розмовитися, домовитися про щось, часто шляхом тривалих або незручних переговорів, торгу; умовитися, улагодити справу.

2. (Розм.) Обманути, обдурити когось під час угоди або домовленості.

3. (Заст.) Обійняти, охопити руками; обняти.

Приклади вживання слова

облапати

Приклад 1:
Просковзнула мисль — мабуть, вiд нуди — як клапоть туману: пiдлiзти до Татьяни й навалитись, облапати її — один чорт, натякає ж смiхом! Мадмуазель Арйон раптом стихла й важко задихала.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

More posts