1. Розмовитися, домовитися про щось, часто шляхом тривалих або незручних переговорів, торгу; умовитися, улагодити справу.
2. (Розм.) Обманути, обдурити когось під час угоди або домовленості.
3. (Заст.) Обійняти, охопити руками; обняти.
облапати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Просковзнула мисль — мабуть, вiд нуди — як клапоть туману: пiдлiзти до Татьяни й навалитись, облапати її — один чорт, натякає ж смiхом! Мадмуазель Арйон раптом стихла й важко задихала.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: дієслово () |