облагороджуючий

1. (дієприкметник від дієслова “облагороджувати”) Такий, що надає благородних рис, покращує моральні, інтелектуальні або естетичні якості когось або чогось; що вдосконалює, шляхетнить.

2. (дієприкметник від дієслова “облагороджувати”) Такий, що покращує зовнішній вигляд або технічні характеристики чогось; що прикрашає, удосконалює.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |