облагороджування

1. Дія за значенням дієслова “облагороджувати”; надання чому-небудь кращого, вищого якостного стану, вищої цінності, моральної чи естетичної витонченості.

2. Технологічний процес у металургії, металообробці тощо, що полягає у зміцненні, поліпшенні структури та властивостей поверхні металу (наприклад, цементація, азотування).

3. Сільськогосподарські або біотехнологічні заходи, спрямовані на поліпшення ґрунтів, підвищення їх родючості, а також на виведення вдосконалених сортів рослин чи порід тварин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |