Властивість або якість того, що може бути облагороджене; здатність до облагородження, удосконалення, надання кращих, шляхетних рис.
облагороджуваність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або якість того, що може бути облагороджене; здатність до облагородження, удосконалення, надання кращих, шляхетних рис.
Відсутні