облагороджений

[oblɑɦorodʒɛnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Який набув кращого вигляду, став витонченішим, вишуканішим або культурнішим внаслідок певних змін чи втручання.

  2. У хімії та металургії: про матеріал (наприклад, метал) чи речовину, яку спеціально очищено або оброблено для надання їй вищих якостей, кращого складу або більш цінних властивостей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. облагороджений, р. облагородженого, д. облагородженому, з. облагородженого, о. облагородженим, м. облагородженім

Більше записів