обладжування

1. Дія за значенням дієслова “обладнати” — створення необхідних умов, оснащення чогось потрібним устаткуванням, меблями, інструментами тощо для певної діяльності або проживання.

2. Результат такої дії — стан оснащеності, наявність устаткування, меблів, комунікацій та іншого майна, що робить приміщення, будівлю або територію придатною для використання.

3. (у техніці) Сукупність технічних засобів, пристроїв, механізмів, якими щось оснащене для виконання певних функцій; технічне оснащення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |