обладування

1. Те, що надягають на себе для захисту тіла під час бою; бойове спорядження, облачення (зазвичай про лицарів, воїнів давнини).

2. Спеціальний захисний одяг, екіпірування (наприклад, спортивне, рицарське).

3. Перен. Зовнішній вигляд, форма, в якій хтось або щось постає; обличчя, образ.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |