Словник Української Мови
Буква
1. Те саме, що обладунки — застарілий бойовий захисний одяг, зроблений з металевих пластин або кілець (кольчуга, лати), який носили воїни.
2. У переносному значенні: внутрішній стан, духовна або психологічна готовність до чогось, захист (наприклад, душевний обладунок).
3. Рідко — те саме, що одяг, убрання (зазвичай урочисте або незвичайне).
Приклад 1:
Захисним спорядженням індійцям служили шкіряні та дерев’яні щити, шоломи, кольчуги та обладунок із шкіри чи тканини, що ним були захищені також коні й слони. В давнину в Індії існувало кіль- Мови, писемність, освіта ка десятків мов і безліч діалек- тів, причому це безпрецедентне мовне розмаїття збереглося в країні дотепер (перепис 1971 р. зафіксував наявність у ній 872 мов та діалектів).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”