Значення
-
Урочисто одягати когось у спеціальний, часто ритуальний одяг (церковне, парадне, церемоніальне вбрання).
-
Перен. Надавати чомусь певної форми, вигляду, оболонки; вбирати в якісь ознаки.
-
Заст. Огортати, покривати щось собою (про тканину, матерію тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. облачати, р. облачатів, д. облачатам, з. облачати, о. облачатами, м. облачатах, к. облачати
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘облачати’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з поняттям ‘оболонка’ або ‘оболонь’ (зовнішній шар, покриття). Спочатку воно означало ‘одягати, вкривати’, а згодом набуло переносного значення ‘вбирати в ризи’ (про священика). Це слово споріднене з такими українськими словами, як ‘оболонка’ (зовнішній шар, плівка) та ‘ополонка’ (отвір у льоду), які походять від того ж кореня, що означає ‘обгортати, покривати’.