обкинутий

[obkɪnutɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (про людину) такий, що має на собі багато чогось, що накинули, нав’ісили, начепили; обвішаний.

  2. (переносно) такий, що оповитий, оточений чимось (наприклад, туманом, світлом); покритий з усіх боків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обкинутий, р. обкинутого, д. обкинутому, з. обкинутого, о. обкинутим, м. обкинутім

Більше записів