обкуватися

1. (розм.) Набути досвіду, стати обізнаним у певній справі через практику або життєві ситуації; обтертися.

2. (перен., розм.) Стати обачнішим, обережнішим, навчитися розуміти обставини або людей, часто після негативного досвіду.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |