Значення
-
Процес обробки краю тканини, шкіри, паперу або іншого матеріалу для запобігання його розсипанню, розволіканню або для надання виробу завершеного вигляду; обшивання, обметування, оздоблення краю.
-
Результат такої дії — оброблений, оздоблений край (кант, бордюр, бахрома тощо) на одязі, взутті, текстилі або інших виробах.
-
У техніці — обрізання, підгонка країв деталі (наприклад, металевого листа, скла) до необхідних розмірів або форми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обкроювання, р. обкроювання, д. обкроюванню, з. обкроювання, о. обкроюванням, м. обкроюванні, к. обкроювання