обковка

[obkoʋkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “обкувати”; процес оббивання, покриття металевими листами або смугами країв, кінцівок чи поверхні чогось для міцності, захисту або оздоблення.

  2. Результат такої дії; металева окантовка, оправа, обивка на краю або поверхні предмета (наприклад, на колесі, драбині, дерев’яній посудині, книжковій палітурці тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обковка, р. обковки, д. обковці, з. обковку, о. обковкою, м. обковці, к. обковко

Більше записів