Словник Української Мови
Буква
1. Обкопувати — риючи, відкидати землю від чогось, оточуючи ровом або канавою; робити навколо чогось заглиблення в землі.
2. Обкопувати — рихлити, перекопувати землю навколо рослин (дерев, кущів тощо) для поліпшення доступу води, повітря або для видалення бур’янів.
3. Обкопувати (переносно) — оточувати, оглядати щось з усіх боків, уважно вивчати.
Приклад 1:
Єремія Вишневецький вернувся до Лубен, забрав старостів, забрав своїх шляхтичів військових і зараз дав загад обкопувати окопами здорове місце на горі для палаца і загадав садити на горі навкруги сади та гаї. Неначе вітром рознеслася по Лубенщині й усій Лівобережній Україні чутка про те, що князь Єремія вернувсь з заграниці католиком і вже спольщився.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”