обколюватися

1. (розм.) Наколоти собі шкіру, тіло чимось гострим, отримати колоті рани в результаті необережних дій.

2. (перен., розм.) Втомитися, знесилитися від тривалої, напруженої роботи або іншої діяльності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |