Значення
-
Той, хто займається обкладанням (обкладкою) чого-небудь; майстер, що виконує облицювання, обшивку поверхонь.
-
Рідкісне позначення людини, яка стягує податки, збори (обклад).
-
У техніці: деталь, елемент конструкції, що служить для обкладання, закриття чи облицювання чого-небудь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обкладник, р. обкладника, д. обкладникові, з. обкладника, о. обкладником, м. обкладникові, к. обкладнику