Словник Української Мови
Буква
1. (про предмет) Такий, що має зверху або навколо себе шар, покриття чи облицювання з якогось матеріалу; оздоблений, обшитий, оббитий чимось.
2. (про територію, простір) Оточений з усіх боків кимось або чимось; оточенний.
3. (фін., екон.) Підпалий під сплату податку, мита; оподаткований.
Приклад 1:
Вони гострили на нього зуби ще з часів Ярослава, а тут їм несподівано допомогли татари: побили Русь… Мов обкладений прапорцями у лісі вовк, Данило забігав і закрутився. Надії на союз і на поміч у нього вже не було, і він став дбати про себе сам.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”