обкладений
[obklɑdɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(про предмет) Такий, що має зверху або навколо себе шар, покриття чи облицювання з якогось матеріалу; оздоблений, обшитий, оббитий чимось.
-
(про територію, простір) Оточений з усіх боків кимось або чимось; оточенний.
-
(фін., екон.) Підпалий під сплату податку, мита; оподаткований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обкладений, р. обкладеного, д. обкладеному, з. обкладеного, о. обкладеним, м. обкладенім