обкарнаний

1. Який зазнав обкарнання, тобто позбавлений частини чогось, обмежений у своїх правах, можливостях або повноваженнях; урізаний, скорочений.

2. (У лінгвістиці, про термін, поняття тощо) Який має звужене, неточне або неповне значення порівняно з оригіналом або іншим варіантом; дефінітивно обмежений.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |