1. Технічний термін, що означає: оброблений по краю (кантом), оздоблений каймою, окантований; зазвичай про ювелірні вироби, камені, скло тощо.
2. У переносному значенні: такий, що має виразну, чітко окреслену форму або контур; обведений, окреслений.
обкантований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |