Значення
-
Властивість або стан об’єкта, що має обкантовку — окантований край, облямівку, обрамлення з іншого матеріалу (наприклад, у виробництві меблів, ювелірних виробах, будівельних матеріалах).
-
У переносному значенні — характеристика чогось, що має чітко окреслені межі, виразно оформлені межі або структуру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обкантованість, р. обкантованості, д. обкантованості, з. обкантованість, о. обкантованістю, м. обкантованості, к. обкантованосте