обкалятися

1. (розм.) Ставати каламутним, брудним, втрачати прозорість (про рідину).

2. (перен., розм.) Втрачати чистоту, ясність думок, свідомості; ставати затьмареним.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |