1. Назвати когось, звернутися до когось певним словом або іменем.
2. Відповісти на поклик, відгукнутися.
3. (У пасиві, розм.) Отримати певну назву, прізвисько, бути названим.
обізвати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Поет і його демони Найбільшою перепоною для написання цього тексту була необхідність вирішити: давати справжнє прізвище поета, про якого йтиметься, вигадувати напівпрозоре псевдо чи демонстративно обізвати героя паном X. З огляду на дедлайн і власну нерішучість, я зупинився на половинчастому варіанті, тож розповім історію про «поета Л». Кожен, хто хоч кілька разів зазирав у браму з написом «Сучасна українська поезія», однаково впізнає його, натомість ті, хто зазирає лише у вікна «Дому-2» (чи будинку навпроти), обійдуться без паспортних подробиць вітчизняної літератури: оно в інтернеті то «Клочкова зняла труси», то «Кличко приміряв бюстгальтер» — фанатикам чужої білизни є де розвернутися.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 2:
Вона прямує до склепу і я не встигаю вкотре обізвати її сукою, як Ласька забігає у великі залізні двері магазину і зникає в кам’яній прохолоді. Склеп колись був сільською початковою школою.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: дієслово () |