обіцяний
[obit͡sjɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Такий, що був обіцяний, пообіцяний; призначений, призначений за обіцянкою.
-
Який має наступити, відбутися за попередньою обіцянкою; очікуваний, заповіданий.
-
У назвах: такий, що є предметом обіцянки, надії, очікування (наприклад, “обіцяна земля”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обіцяний, р. обіцяного, д. обіцяному, з. обіцяного, о. обіцяним, м. обіцянім