Такий, що був обіцяний, пообіцяний; призначений, призначений за обіцянкою.
Який має наступити, відбутися за попередньою обіцянкою; очікуваний, заповіданий.
У назвах: такий, що є предметом обіцянки, надії, очікування (наприклад, “обіцяна земля”).
обіцяний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Робилося все зрозуміліше: зараз почнеться балет, себто короткий танцювальний номер з Алегоричними Фігурами, обіцяний Дежавю на закінчення свого виступу. Даппертутто нетерпляче пахкав димом, позираючи на годинника, щоб дати старт.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Анімовані косміти зі своїми чудернацькими Н(е)Л(ітаючими)О(б’єктами) та мегапіксельні мегастраховиська… Пригадую, коли малим я дивився радянське science fiction чи інші жанрові підробки, завжди прикро розчаровувався, якщо обіцяний і очікуваний упродовж усієї стрічки казковий дракон виявлявся недбало склеєним із пап’є-маше опудалом, а моторошний Гоголівський Вій з’являвся в оточенні кордебалету обласної філармонії, у фольговій короні, позиченій із минулорічного «Праздника Нептуна». Нинішні дітлахи мають можливість бачити ціле інферно в деталях: до лусочки, до подряпини на бронтозавровому кігті, і вже нікого не окрилює анекдот, у якому маленька дівчинка з азартом першовідкривача повідомляє батькові: «Тату!
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Частина мови: прикментик (True) |