1. Урочиста заява, тверда згода або запевнення щодо виконання чого-небудь у майбутньому; слово, яке дають комусь.
2. Те, що обіцяно, зміст такої заяви або запевнення.
обіцяння
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мамо, ви мусите мені дати обіцяння, що Корній до мого приходу нікуди не піде… Ганна Семенівна (несміло). Йому б треба хоч трошки на свіже повітря пройтись… Рита.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: іменник (однина) |