Значення
-
Властивість або стан того, що обіцяне, заповідане; перспективність, наявність добрих перспектив, очікуваних позитивних змін у майбутньому.
-
(У релігійному контексті, часто з великої літери) Характеристика землі, місця або стану, обіцяного Богом як благословенне та багате; символ надії на краще майбутнє, що походить від Божої обітниці (наприклад, “обітована земля”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обітованість, р. обітованості, д. обітованості, з. обітованість, о. обітованістю, м. обітованості, к. обітованосте