1. Властивість або стан того, що обіцяне, заповідане; перспективність, наявність добрих перспектив, очікуваних позитивних змін у майбутньому.
2. (У релігійному контексті, часто з великої літери) Характеристика землі, місця або стану, обіцяного Богом як благословенне та багате; символ надії на краще майбутнє, що походить від Божої обітниці (наприклад, “обітована земля”).