1. Урочисто пообіцяти, дати обітницю щодо виконання чогось, часто релігійного характеру.
2. (У переносному значенні) Твердо пообіцяти, заприсягтися зробити щось.
обітнути
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Обітнути — врубати («руки обітну, єк вербу підчім-хаю»). О б к и д о к — витрати на найнеобхідніше (одежу, реманент і т.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |