обіщаний
[obiʃt͡ʃɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(дієприкметник пасивного стану минулого часу від дієслова «обіцяти») Такий, що був пообіцяний, гарантований, запевнений кимось; призначений для когось або чогось за попередньою домовленістю.
-
(уживається як іменник, чоловічий рід, розмовне) Людина, з якою є шлюбна домовленість, заручений; наречений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обіщаний, р. обіщаного, д. обіщаному, з. обіщаного, о. обіщаним, м. обіщанім