1. (дієприкметник пасивного стану минулого часу від дієслова «обіцяти») Такий, що був пообіцяний, гарантований, запевнений кимось; призначений для когось або чогось за попередньою домовленістю.
2. (уживається як іменник, чоловічий рід, розмовне) Людина, з якою є шлюбна домовленість, заручений; наречений.