обіручний
[obirut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який виконується обома руками одночасно або спільно.
-
Який діє, працює обома руками однаково вправно; двоєрукий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обіручний, р. обіручного, д. обіручному, з. обіручного, о. обіручним, м. обіручнім