обіпертий
[obipɛrtɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який спирається на щось, має опору в чомусь; той, що знаходиться в положенні з опорою на щось.
-
У переносному значенні: такий, що покладається на когось або щось, шукає підтримки, опори.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обіпертий, р. обіпертого, д. обіпертому, з. обіпертого, о. обіпертим, м. обіпертім