1. Знайти опору для тіла, спертися на щось, прийнявши більш стійке положення.
2. Переносно: покладатися на когось або щось, шукати підтримки, опори в чомусь.
3. (у конструкції зі словом “руки”) Спинитися, залишитися без дії, без руху (процесу).
обіпертися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І на кого йому обіпертися, де шукати підтримки? Тільки на турка?
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: дієслово () |