обім’ятий

1. (про людину) такий, що має повні, округлі форми тіла, особливо в області стегон та сідниць; пухкий, огрядний.

2. (переносно, розм.) про предмет, що має опуклу, округлу форму, нагадує сідниці; об’ємистий, опуклий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |