Значення
-
Обім’ятість — властивість за значенням прикметника “обім’ятий”; стан, коли щось є обім’ятим, тобто сильно пом’ятим з усіх боків або з усіх сторін.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обім'ятість, р. обім'ятості, д. обім'ятості, з. обім'ятість, о. обім'ятістю, м. обім'ятості, к. обім'ятосте